Метою дослідження є вивчення кращих практик в галузі миротворчої освіти, що використовуються в Латвії та Естонії та можуть бути імплементовані в освітній процес українських закладів освіти. У досліджені узагальнено та критично проаналізовано досвід окремих країн Балтії в галузі виховання миру, окреслено кращі миротворчі практики та миротворчі тенденцій у світлі сучасних українських реалій. Впроваджуючи миротворчу освіту, Україна має враховувати необхідність вирішення таких проблем: визнання та повага до мультикультуралізму, залучення місцевих громад до освітньої політики; примирення, боротьба з несправедливістю та наслідками конфлікту.
У дослідженні використовується комплекс методів наукового пізнання, що застосовуються в гуманітарних і соціальних науках, зокрема, методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії та узагальнення. Значна частина інформаційної бази дослідження сформована під час стажування в університетах Латвії та Естонії.
Узагальнюючи результати дослідження можна констатувати, що в освіті країн Балтійського регіону відбулися наступні основні події, що спрямовані на впровадження ефективних практик в галузі миротворення: наголос на трансформаційних компетенціях та соціально-емоційних навичках при формуванні освітніх програм; звернення уваги на метакогнітивні можливості здобувачів освіти; впровадження ефективних інтерактивних форм навчання здобувачів освіти; розвиток навчання миротворчим навичкам на різних освітніх рівнях; розвиток неформальної миротворчої освіти.