У дослідженні обґрунтовано актуальність та ефективність застосування коучингового підходу для розвитку комунікативної компетентності студентів бакалаврату спеціальності «Менеджмент». Підкреслюється, що ефективна міжособистісна комунікація є критично важливим компонентом управлінської діяльності та належить до ключових soft skills у сучасній професійній підготовці. Спираючись на шестирічний досвід авторів у викладанні спеціалізованих курсів, таких як «Менторство, коучинг і управління кар’єрою», «Медіація та емоційний інтелект як управлінські інструменти», «Емпатійне лідерство та командна робота» й «Менеджмент» у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, у роботі досліджено інтеграцію коучингових технік в освітній процес.
Методологія дослідження поєднує теоретичний аналіз, емпіричні дослідження та інструменти оцінювання, зокрема анкетування студентів, спостереження під час коучингових сесій, аналіз рефлексивних щоденників та порівняння рівня комунікативних навичок до й після впровадження коучингових практик. Основними коучинговими інструментами, адаптованими до академічного контексту та впровадженими під час практичних занять із комунікативних тем, виступили: потужні відкриті запитання, «Я-повідомлення», 3D-комунікація (модель Я–Ти–Взаємодія), рефлексивні «дзеркальні» діалоги та вправи з інтеграції ролей.
У роботі представлено серію ілюстративних кейсів, що демонструють позитивні зміни у стилі комунікації студентів, їхній упевненості у собі, навичках розв’язання конфліктів та здатності до конструктивної взаємодії в команді. Наприклад, студенти подолали страх публічних виступів, покращили емоційне вираження та навчилися керувати міжособистісними напруженнями завдяки керованій рефлексії та фасилітованому діалогу.
Результати дослідження засвідчують підвищення рівня емоційної грамотності, комунікативної чіткості та кооперативної поведінки студентів, що підтверджується їхньою самооцінкою та відгуками одногрупників. Підкреслюється важливість створення психологічно безпечного освітнього середовища, у якому студенти відчувають підтримку, цінність та можливість розвитку через досвід, діалогічну взаємодію й особистісні інсайти.
Дослідження доводить, що коучинговий підхід не лише сприяє формуванню окремих комунікативних навичок, але й стимулює розвиток відповідального, емпатійного стилю лідерства та зрілої професійної ідентичності. У висновках статті запропоновано напрями подальших досліджень, серед яких – розроблення моделей менеджерської освіти на основі коучингу, інструментів оцінювання комунікативної зрілості та ширше застосування коучингу для розвитку лідерства в умовах динамічних організаційних контекстів.
Ільїч, Л.М., & Акіліна, О.В. (2025). Коучинг у розвитку ефективної міжособистісної комунікації управлінців. Ефективна економіка (5). https://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.5.19
Coaching in the development of effective interpersonal communication of managers
The study substantiates the relevance and effectiveness of applying a coaching approach to the development of communication competence among undergraduate students majoring in Management. It emphasizes that effective interpersonal communication is a critical component of managerial performance and one of the core soft skills in modern professional training. Drawing on the author’s six-year experience teaching specialized courses such as “Mentorship, Coaching and Career Management”, “Mediation and Emotional Intelligence as Management Tools”, “Empathic Leadership and Teamwork”, and “Management” at Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, the study explores the integration of coaching techniques into the educational process. The methodology combines theoretical analysis, empirical research, and evaluation tools, including student surveys, observation during coaching sessions, analysis of reflective journals, and comparison of communication skills before and after the application of coaching practices. Key coaching tools used in the learning environment include powerful open-ended questions, “I-messages,” 3Dcommunication (I–You–Interaction model), reflective “mirror” dialogues, and role integration exercises. These tools were adapted to the academic context and introduced during practical sessions of communication-focused topics. The study presents a series of illustrative cases that demonstrate positive changes in students’ communication style, self-confidence, conflict resolution skills, and ability to engage in constructive team interaction. For example, students overcame the fear of public speaking, improved emotional expression, and learned to navigate interpersonal tensions through guided reflection and facilitated dialogue. The outcomes of the study indicate an increased level of emotional literacy, communicative clarity, and cooperative behavior among students, as confirmed by their self-assessments and peer feedback. The research highlights the importance of creating a psychologically safe learning environment in which students feel supported, valued, and able to develop through experience, dialogic engagement, and personal insight. It argues that the coaching approach not only enhances specific communication skills but also contributes to the formation of a responsible, empathetic leadership style and a mature professional identity. The article concludes by suggesting future directions for research, including the development of coaching-based models for managerial education, tools for assessing communicative maturity, and the broader application of coaching to leadership development in dynamic organizational contexts.
Ilich, L.M., & Akilina, O.V. (2025). Coaching in the Development of Effective Interpersonal Communication of Managers. Efficient Economy, (5). https://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.5.19